Просто про складне. Що варто знати батькам про новий закон про освіту

Скільки років буде навчатися моя дитина?

Як правило, діти ходитимуть до школи з шестирічного віку, а навчання триватиме 12 років. Воно розподілиться таким чином:

– початкова школа (1–4 класи, відбір до гімназій відмінять);

– базова середня школа (5–9 класи – гімназія);

– профільна школа (10–12 класи), яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).

Після професійного навчання дитина зможе працювати або продовжити навчання у виші. Академічна школа передбачає поглиблене вивчення предметів та вступ на 1 курс вишу.

Дві перші школи можуть бути як частинами одного навчального закладу, так і двома різними. Планується, що профільна школа з 2027 року (рік появи 10 класу Нової української школи) буде відокремлена від гімназії.

Після кожного з етапів буде проводитись державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховують на наступний освітній рівень. Зауважимо: після початкової школи це оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності.

Для досягнення вищих результатів освіти потрібно більше часу. Тому запроваджується саме 12-річне навчання. Втім, міністр освіти Лілія Гриневич наголошувала, що тривалість навчання на бакалавраті планується скоротити на рік – тож загальний час, що люди проводитимуть у класах та аудиторіях, не зміниться.

Що вчитиме моя дитина?

Закон запроваджує компетентнісне навчання.

Компетентність – це не теоретичні знання, які діти отримують у школах зараз. Це впорядковані знання та вміння застосовувати їх у житті.

Законотворці виділили такі компетентності:

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;

– математична компетентність;

– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність.

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом та здоровим способом життя;

– культурна компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Усі компетентності об’єднуватимуть так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.

Законопроект має змінити не лише те, що вчитимуть школярі – а й як.

Він екларує дитиноцентризм та індивідуальну освітню траєкторію. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, складність та заглиблення в той матеріал, який найбільш цікавий дитині.

Я зможу навчати дитину вдома?

Законопроект визнає

дистанційне (коли учень вчиться в школі через інтернет),

екстернатне (коли школяр самостійно оволодіває навчальним матеріалом),

сімейне або домашнє навчання (коли освіту забезпечують батьки) та

педагогічний патронаж (якщо дитина за станом здоров’я не може відвідувати заняття в школі, то за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома).

Ці форми освіти дозволять вашій дитині вчитись або вдома (самостійно, з вами чи дистанційно в школі), або з репетиторами чи тьюторами, або в альтернативній школі.

Та в будь-якому випадку учень має пройти оцінювання, аби перейти в наступний клас. Як саме це буде реалізовано, ще має визначити МОН.

Підручники будуть безкоштовні?

Так, це передбачено проектом закону.

А шкільні обіди?

Вони будуть безкоштовними лише для пільгових категорій учнів. Хоча це не є новелою – у цьому році в держбюджеті передбачено кошти лише на соціально вразливі верстви населення.