16 липня 1990 року Верховна рада тоді ще УРСР (якраз відбувався процес розпаду СРСР) ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та постанову "Про День проголошення незалежності України", в якій 16 липня було вказано як День Незалежності України.

17 березня 1991 року відбувся референдум і опитування на тему - чи згодні громадяни країни, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли близько 80% опитаних, і 16 липня стало святковим днем.

Але в серпні 1991 року в країні стався "серпневий путч" - як спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Унаслідок цього 24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР скликала надзвичайне позачергове засідання й ухвалила постанову про проголошення незалежності України, а також Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на всеукраїнському референдумі:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.